РЕКОМЕНДАЦІЇ НА ВИПАДОК ВІДКЛИКАННЯ СТАТТІ АБО ВНЕСЕННЯ ВИПРАВЛЕНЬ
Відповідальність редакторів
У разі неправомірної поведінки редактор журналу несе відповідальність за вирішення проблеми. Він або вона можуть співпрацювати з іншим співредактором, членами редакційної колегії та міжнародної наукової ради, рецензентами та експертами в цій галузі.
Документація
Проблема буде належним чином задокументована. Всі фактичні питання повинні бути задокументовані: хто, що, коли, де, чому. Всі відповідні документи повинні бути збережені, зокрема, відповідні статті.
Належна правова процедура для авторів
Редактор журналу повинен зв'язатися з відповідним автором або з особами, які володіють інформацією, пов’язаною з публікацією, або з автором, який надсилає матеріали до журналу, або з іншими пов’язаними особами чи співавторами. Таким чином, автору надається можливість відповісти на скаргу, твердження чи суперечку або прокоментувати їх.
Доступ до даних і їх зберігання
При необхідності редактори рекомендують авторам поширювати дані, які використовуються для наукових публікацій. Дані дослідження – це результати спостережень або експериментів, що підтверджують результати досліджень. Редактори рекомендують авторам вказати доступність своїх даних у заяві про дані, що додається до поданої статті. За допомогою заяви про дані автори можуть бути прозорими щодо даних, які вони використовували в статті.
Чесна гра та редакційна незалежність
Головний редактор оцінює подані рукописи виключно на основі їх академічних достоїнств (важливість, оригінальність, обґрунтованість дослідження, ясність) та їх відповідності тематиці журналу, незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, етнічного походження, громадянства, релігійних переконань, політичної філософії, належності до певної установи чи інших факторів. Рішення щодо редагування та публікації не визначаються політикою урядів чи будь-яких інших відомств, не пов'язаних із самим журналом. Головний редактор має повну владу над усім редакційним контентом журналу і термінами його публікації.
Конфіденційність
Головний редактор і члени Редколегії та Міжнародної редакційної ради не розкривають жодної інформації про поданий рукопис нікому, крім відповідного автора, рецензентів, потенційних рецензентів, інших редакційних консультантів та видавця, залежно від обставин.
Розкриття інформації та конфлікти інтересів
Головний редактор, члени редколегії та Міжнародна редакційна рада не використовуватимуть неопубліковану інформацію, розкриту у поданому рукописі, для своїх дослідницьких цілей без явної письмової згоди авторів. Конфіденційна інформація або ідеї, отримані редакторами в результаті роботи з рукописом, будуть зберігатися в таємниці і не будуть використовуватися в особистих цілях. Редактори відмовляться від розгляду рукописів, в яких у них виникне конфлікт інтересів, що виникає внаслідок конкуренції, співпраці чи інших відносин/зв’язків з будь-ким із авторів, компаній чи установ, пов’язаних з публікаціями; натомість вони попросять іншого члена редакції обробити рукопис.
Рішення про публікацію
Редактори стежать за тим, щоб всі подані рукописи, які розглядаються для публікації, проходили рецензування як мінімум двома рецензентами, які є експертами в даній галузі. Головний редактор несе відповідальність за прийняття рішення про те, який із поданих до журналу рукописів буде опублікований, виходячи з достовірності розглянутої роботи, її важливості для дослідників і читачів, зауважень рецензентів і діючих в даний час вимог законодавства щодо наклепу, порушення авторських прав і плагіату. Головний редактор може проконсультуватися з іншими редакторами або рецензентами при прийнятті такого рішення.
Участь і співпраця в розслідуваннях
Редактори (спільно з видавцем та/або громадськістю) будуть реагувати у разі виникнення етичних проблем щодо поданого рукопису або опублікованої статті. Кожне повідомлення про неетичну поведінку видавця буде розглянуто, навіть якщо воно буде виявлено через роки після публікації. Редактори журналів керуються блок-схемами COPE при розгляді справ про підозри в неправомірній поведінці. Якщо в результаті розслідування етичні підозри виявляться обґрунтованими, у журналі буде опубліковано виправлення, спростування, висловлення занепокоєння чи іншу примітку, яка може бути актуальною.
Відповідні виправлення
У випадку, якщо було або, здається, що відбулося порушення правил, або якщо були здійснені необхідні виправлення, редакційна колегія розглядає різні випадки, дотримуючись відповідних рекомендацій COPE. Ми будемо приділяти особливу увагу тому, щоб відрізняти випадки добросовісної людської помилки від навмисного обману. COPE заявляє, що:
- редактори журналів повинні розглянути можливість відкликання публікації, якщо вони мають чіткі докази того, що результати є неправдивими або через неправомірні дії (наприклад, фальсифікацію даних), або через добросовісну помилку (наприклад, прорахунок або експериментальну помилку). Спростування також є доречним у випадках надмірної публікації, плагіату та неетичних досліджень;
- редактори журналів повинні розглянути можливість висловлення занепокоєння, якщо:
(1) вони мають підстави вважати, що автори допустили порушення під час проведення досліджень або публікації, але у них недостатньо доказів;
(2) є докази того, що результати є ненадійними, але установа, в якій працюють автори, не буде розслідувати цю справу;
(3) вони вважають, що розслідування передбачуваної неправомірної поведінки, пов'язаної з публікацією, або не було, або не буде справедливим, неупередженим або остаточним;
(4) або розслідування ведеться, але рішення буде винесено не скоро.
Відкликання статті та усунення порушень публікаційної етики
Відкликання опублікованої наукової роботи – це метод виправлення опублікованої інформації та повідомлення читачам про те, що наукова стаття містить суттєві помилки або неточні дані, на які не можна покладатися. Ці неточності можуть виникати як через ненавмисні помилки, так і через навмисні порушення. Відкликання використовується для того, щоб повідомити читачів про потенційні випадки дублювання публікацій (коли автор подає одні й ті ж дані в декількох публікаціях), плагіату і конфлікту інтересів, які можуть вплинути на інтерпретацію або рекомендації, що випливають з цих даних. Основною метою відкликання є виправлення опублікованої інформації та збереження її цілісності, а не покарання авторів, які допустили порушення.
Причини і підстави для відкликання статті повинні бути чітко пояснені.
Стаття відкликається, якщо вона порушує етичні принципи журналу.
Редакція, рецензенти або читачі мають право прийняти розумні міри, коли вони підозрюють або вбачають будь-які порушення публікаційної етики. Якщо редакція або рецензент виявили недоброчесність у матеріалах статті, вони мають діяти відповідно до специфіки виявлених порушень:
• сфабриковані дані в представленому рукописі
• наявність нерозкритого в представленій статті конфлікту інтересів
• етична проблема в представленому рукописі
• поради з виявлення проблем авторства
Якщо читачі виявили недобросовісність у публікаціях, вони мають діяти за наступними алгоритмами в кожному з нижче представлених випадків за окремою блок-схемою:
• в опублікованій статті був запідозрений плагіат
• є підозра щодо наявності в опублікованій статті сфабрикованих даних
• є підозра у наявності нерозкритого в конфлікту інтересів
• є підозра, що рецензент присвоїв авторську наукову ідею або дані
Відкликання має відбутися після того, як редактори журналу ретельно розглянуть звернення, що надійшли від редакторів, авторів або читачів (детальніше про порядок розгляду звернень див. у пункті “Скарги та апеляції”.
PDF-файл відкликаної статті залишається на вебсайті журналу, але має чіткий водяний знак з приміткою “Відкликано” на кожній сторінці.