ПОРЯДОК РЕЦЕНЗУВАННЯ РУКОПИСІВ СТАТЕЙ
Метою рецензування є відбір найбільш цінних та актуальних наукових робіт через встановлення стандартів якості авторських рукописів, відповідність їх профілю журналу, об’єкту та предмету філологічних наук для підтримання високого науково-теоретичного та практичного рівня журналу.
Порядок рецензування рукописів визначає процедуру моніторингу наукових матеріалів, поданих в журнал. Ця процедура зумовлена встановленими стандартами, які визначають якість опублікованих статей. Процес аналізу наукових статей зорієнтований на виявлення ступеня їх цінності, оригінальності, актуальності й наукової доцільності для прерогатив журналу, придатності рукопису для його опублікування з урахуванням вимог Комітету з етики в публікаціях – Committee on Publication Ethics (COPE) – та опори на досвід роботи провідних редакційно-наукових співтовариств; на підвищення доброякісності друкованих матеріалів, подолання упередженості й недоречності при відхиленні чи прийнятті статей.
Завдання рецензування
• аналіз загального наукового рівня рукопису, актуальності дослідження та рівня висвітлення наявних галузевих проблем, значущості для вирішення наукових та/або клінічних завдань, коректності та релевантності застосування методів та методик при проведенні дослідження, доцільності дискусійної процедури, рівня узагальнення при формулюванні висновків, тощо;
• аналіз якості змістового наповнення та структурування рукопису;
• перевірка правильності використання фахової термінології, понятійного апарату;
• оцінювання особистого внеску автора в розв’язання проблеми, що розглядається.
ПРИНЦИП РЕЦЕНЗУВАННЯ
Експертне рецензування проводиться за принципом “double-blind peer review” (подвійного “сліпого” рецензування), коли ні автору не повідомляються імена рецензентів, ні рецензенти не знають імені автора.
Редакція нікому не повідомляє інформації, що стосується рукопису (змісту, процесу рецензування, критичних зауважень рецензентів та остаточного рішення), окрім членів редакційної колегії журналу, автора/авторів і рецензентів.
ТЕРМІН РЕЦЕНЗУВАННЯ
Терміни рецензування визначаються черговістю та кількістю поданих до редакції рукописів. Черговість публікації статей визначається реєстраційною датою їх надходження до редакції. Рукописи, які висвітлюють особливо актуальні проблеми науки, а також містять принципово нову інформацію, можуть, за рішенням редакційної колегії, бути опублікованими поза чергою.
Терміни розгляду рецензентом рукопису (з дня отримання ним рукопису для рецензування) становлять від двох до чотирьох місяців.
ПОРЯДОК ПРОХОДЖЕННЯ РУКОПИСІВ
Статті, в яких відсутній філологічний предмет дослідження, не направляються на рецензування. Автору надсилається повідомлення про відмову її розгляду і подальшого опублікування.
Автор подає до редакційної колегії статтю, яка відповідає редакційній політиці журналу та вимогам, що ставляться до наукових праць, а також правилам підготовки статей до видання. Рукописи, які не відповідають прийнятим нормам, не реєструються й не допускаються до подальшого розгляду, про що повідомляється їх авторам.
Рукописам, які надійшли до редакції журналу, присвоюється унікальний реєстраційний код, що забезпечує авторові анонімність при рецензуванні.
У всіх рукописах, що подаються рецензентові, обов’язково визначається ступінь унікальності й оригінальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення.
У випадку відповідності рукопису політиці журналу і правилам підготовки статей до видання, а також при наявності позитивного результату перевірки на плагіат рукопис направляється на експертизу фахівцю з відповідної галузі знань.
ПОПЕРЕДНЄ РЕЦЕНЗУВАННЯ
Попередня експертна оцінка рукопису здійснюється головним редактором, або заступником головного редактора та визначає:
а) відповідність профілю журналу;
б) наявність/відсутність некоректного запозичення чужого наукового матеріалу;
в) значущість внеску рукопису у вже існуючі дослідження;
г) відповідність формальним вимогам до публікаційних матеріалів (структура; оформлення; наявність анотацій и ключових слів українською мовою, а також реферату статті англійською мовою у встановленому редколегією обсязі; бібліографія; відомості про автора, що містять контактну інформацію; завірена підписами всіх співавторів скан-копія бланку-згоди на публікацію матеріалу в журналі тощо).
Про отримання статті, результати попередньої перевірки та її надання рецензенту відповідальний секретар повідомляє авторів електронною поштою. Якщо рукопис не пройде попереднє рецензування, головний редактор може його відхилити.
Основні причини, за яких рукопис може бути відхилений на етапі попереднього рецензування:
• предмет дослідження не відповідає профілю журналу;
• в рукописі виявлений плагіат;
• недостатні пояснення при обґрунтуванні актуальності та новизни дослідження (багато авторів обґрунтовують новизну тим, що «це ніколи раніше не досліджувалося». Цього недостатньо, потрібно навести конкретні причини, що доводять актуальність та новизну – тобто відповісти не на питання «Чи досліджувалося це раніше?», а на питання «Чому це варто дослідити?»: дослідження має бути осмислене в більш широкому контексті. Дослідження може бути важливим/актуальним/оригінальним, якщо, наприклад, воно може суттєво їх доповнити загальноприйняту теорію або переконання новою методологією, або новий матеріал дослідження свідчить про нові тенденції у розвитку лінгвістики /літературознавства тощо);
• вступ не розкриває історію дослідження проблеми;
• слабкий огляд наукових джерел за темою дослідження (зокрема, надається перелік прізвищ дослідників без пояснення конкретного внеску кожного з них у розробку досліджуваної проблеми, або у статті відсутній аналіз історії досліджуваної проблеми);
• некоректно сформульовано мету/завдання дослідження (формулювання мети на кшалт «Метою є аналіз…» або «Метою є дослідження…» не є коректним: аналіз та дослідження не можуть бути метою, позаяк аналіз – завжди метод для досягнення мети. Мета передбачає результат, дослідження – процес, спрямований на досягнення результату, аналіз – метод, за допомогою якого відбувається дослідження. Якщо метою є аналіз/дослідження, це означає, що він/воно здійснюється не заради результату, а заради самого себе, а це може бути свідченням відсутності предмету дослідження, і рукопис може бути відхилений. Аналіз може бути метою лише у випадку, коли сам аналіз як запроваджений і обґрунтований автором новий метод дослідження є предметом наукової розвідки);
• у дослідженні викладено вже відому інформацію, яка позиціонується як нова, позаяк використаний інший матеріал для аналізу;
• невідповідність формальним вимогам.
Проведення такого попереднього відбору дозволить швидко прийняти рішення про те, чи підходить рукопис для журналу. Це означає, що автор зможе швидко подати свою статтю до іншого журналу. Термін попереднього рецензування – 15 діб.
ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА (ЗОВНІШНЄ РЕЦЕНЗУВАННЯ)
Усі матеріали, які не відхилені в результаті попередньої перевірки, надсилаються двом рецензентам для обов’язкової незалежної наукової експертизи. Як рецензенти запрошуються провідні фахівці в галузі, спорідненій до теми наданого матеріалу. Рецензентами можуть виступати кваліфіковані фахівці вітчизняних та зарубіжних закладів вищої освіти та наукових організацій. Рецензування триває від двох чотирьох місяців, після чого редакція інформує авторів про рішення рецензентів, надсилаючи їм листа електронною поштою.
Рецензенти мають дотримуватися найкращих міжнародних практик рецензування, зокрема Рекомендацій для рецензентів від Європейської асоціації наукових редакторів – The European Association of Science Editors (EASE), Web of Science Academy та вимог цього журналу.
Рецензенти зобов’язані якнайшвидше повідомити редактора та/або редакцію про всі можливі конфлікти інтересів. Вони також мають дотримуватися принципу конфіденційності під час роботи з рукописом статті, зокрема, не розголошувати інформації про звернення редакції щодо рецензування. Редакція журналу зобов’язана забезпечити виконання рецензентами умов конфіденційності будь-яких відомостей про рукопис, переданий для наукового рецензування. Не допускається обговорення рецензованого рукопису рецензентом з будь-якими третіми особами. До публікації матеріалів рецензенти не мають права використовувати або посилатися на рецензовані матеріали.
Наукове рецензування рукописів повинно містити аргументовані відповіді рецензентів на наступні запитання:
• Чи є стаття новаторською та оригінальною?
• Чи відповідають назва та резюме статті її змісту?
• Чи відображений зміст статті у ключових словах?
• Чи відображені у композиції статті мета дослідження, головні тези, висновки?
• Чи дотримані етапи опису, аналізу та інтерпретації?
• Чи наявні ознаки некоректного запозичення або інші форми порушення автором принципів наукової етики?
• Чи відповідає методологія заявленій меті дослідження?
• Чи відповідає мова статті нормам наукового стилю?
• Чи використані джерела достатньо повно, а цитування – доречно й необхідно?
• Чи достатньо аргументовані висновки?
Рецензією є затверджена редколегією журналу анкетна форма, що передбачає відповіді на вказані запитання та розгорнуте кінцеве резюме з аргументацією наукової новизни та практичного значення матеріалу.
Якщо рецензенти щодо якогось пункту обрали відповіді “ні”або “не зовсім”, вони мають написати обґрунтовані коментарі та пояснити авторам, як вдосконалити статтю.
Редактори є посередниками у всіх обговореннях між авторами та рецензентами під час рецензування статті перед публікацією. Якщо згоди досягти неможливо, редактори можуть запросити додаткових рецензентів.
Відповідальний редактор має право повернути рецензію на доопрацювання, якщо рецензент не дотримався встановлених для рецензентів вимог журналу, якщо рецензія містить двозначні зауваження або не містить коментарів/рекомендацій щодо вдосконалення статті у разі відповідей “ні”або “не зовсім”на поставлені у формі рецензії питання. У разі істотних зауважень до рецензента, редактор має право виключити рецензента з переліку осіб, до яких звертається видання, та/або повідомити про його дії за місцем його афіліації.
Рецензенти не здійснюють структурного чи мовностилістичного редагування рукопису, але, за потреби, повідомляють про редакторські проблеми авторів і редакторів журналу у відповідному пункті рецензії.
РЕЗУЛЬТАТИ РЕЦЕНЗУВАННЯ
За результатами наукового рецензування рецензентом повинна бути надана одна з наведених нижче рекомендацій:
• матеріал рекомендується до публікації в наданому варіанті (без зауважень);
• матеріал рекомендується до публікації з можливим (на розсуд автора) врахуванням зауважень та побажань рецензентів;
• матеріал рекомендується до публікації виключно за умови обов’язкового врахування автором зауважень рецензентів;
• матеріал не рекомендується до публікації.
Якщо статтю може бути прийнято за умови доопрацювання, її повертають авторові / авторам разом із коментарями і пропозиціями рецензентів щодо вдосконалення статті та рекомендаціями редакторів, якщо такі є.
Автор повторно надсилає доопрацьовану версію статті разом із чіткими відповідями на зауваження рецензентів. Усі зміни автор має виділити в тексті статті.
Головний редактор безпосередньо оцінює якість змін або передає статтю рецензентам на повторне оцінювання. У разі другого раунду рецензування рецензента можуть попросити оцінити доопрацьовану версію рукопису з огляду на рекомендації рецензента, подані під час першого раунду рецензування.
Рецензенти повинні чітко та аргументовано висловлювати свою точку зору, бути ввічливими та конструктивними у своїх рекомендаціях.
На всі коментарі рецензента автор має відповідати згідно з пунктами рецензії.
Журнал дозволяє максимум два раунди рецензування рукопису.
Редакція враховує коментарі рецензентів, але остаточне рішення щодо публікації статті ухвалює головний редактор журналу.
За результатами наукового рецензування автору надсилається рецензія, що містить перелік зауважень та пропозицій рецензентів з рекомендацією їх врахувати при доопрацюванні матеріалу та визначення умов публікації матеріалу (якщо вони є). За умови аргументованої незгоди автора з думкою рецензентів призначається додаткове рецензування, в якому враховуються думки усіх членів редколегії.
Не допускаються до публікації в науковому журналі:
• статті, опубліковані раніше в інших виданнях;
• статті, автори яких відмовляються від технічного доопрацювання статей;
• статті, автори яких не виконують зауважень рецензента або аргументовано не спростовують їх;
• подані повторно статті, які були раніше відхилені на підставі відгуків рецензентів.
НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДМОВИ В ПУБЛІКАЦІЇ СТАТТІ
В наукових журналах відмова в публікації статті є поширеним явищем, яке обумовлене багатьма причинами. Специфіка процесу рецензування часто викликала інтерес дослідників, стаючи оригінальним предметом дослідження. В наукових статтях, присвячених дослідженню політики рецензування у провідних наукових журналах світу, зокрема, аналізу підстав для відхилення рукописів, ґрунтовно осмислений і узагальнений колосальний досвід редакторської праці. Визначаючи політику рецензування рукописів статей, редколегія журналу послуговується світовим академічним досвідом рецензування. Нижче наводимо основні визначені дослідниками причини відмови в публікації, а також перелік наукових матеріалів, в яких ці причини проаналізовані.
Відсутність оригінальності, новизни та актуальності
• Отримані результати не носять узагальнюючий характер.
• У роботі використовувалися підходи, які застаріли через нові технології або методи.
• Проведено другорядний аналіз без суттєвої новизни, який лише доповнює або дублює вже відомі результати.
• Проведено дослідження, в якому викладається вже відома інформація, але вона позиціонується як нова, оскільки використовувався інший матеріал для аналізу.
• Отримані результати є передбачуваними або тривіальними, і не оригінальні.
• Описуються результати, з яких не випливають теоретичні або практичні висновки.
Невідповідність рукопису вимогам журналу
• Зроблені в рукописі висновки представляють інтерес для дуже вузької або спеціалізованої аудиторії, на яку журнал не орієнтується.
• Рукописи виходять за рамки заявлених цілей і тематичного охоплення журналу.
• Тематика рукопису не представляє інтерес для читачів журналу.
• Рукопис не відповідає формату, заданому журналом. Наприклад, відправка опису клінічного випадку в журнал, в якому явно вказується, що подібні матеріали в ньому не публікуються.
Недоліки в задумі дослідження
• Погано сформульована проблема, що вирішується в дослідженні.
• Слабке концептуальне опрацювання підходу до вирішення поставленого завдання.
• Вибір непереконливого або недостовірного методу.
• Вибір некоректного методу або моделі, які не підходять для даного дослідження.
• Використання невідповідного статистичного аналізу.
• Використання недостовірних або неповних даних.
• Використання невеликої або неправильно сформованої вибірки.
Невдалий стиль викладу і погана організація рукопису
• Неадекватний опис методів.
• Обговорення, яке тільки дублює результати, але ніяк їх не інтерпретує.
• Недостатні пояснення при обґрунтуванні дослідження.
• Слабкий огляд літератури.
• Висновки, які не підтверджуються використаними даними.
• Неможливість тлумачити виконану роботу в широкому контексті.
• Вступ, який не розкриває передісторію розв'язуваної проблеми.
Неналежна підготовка рукопису
• Недотримання журнальних інструкцій для авторів.
• Довгі і незрозумілі речення.
• Непереконливізаголовок, реферат та/або супровідний лист.
• Багатослівністьі надмірне використання жаргону.
• Великакількість помилокчерез неуважність(граматичні або орфографічні помилки).
• Погано оформлені таблиці або малюнки.
Джерела:
Adib, S., Nimehchisalem, V. (2021). Reasons for Manuscript Rejection at Internal and Peer-review Stages (://www.academia.edu/50446887/Reasons_for_Manuscript_Rejection_at_Internal_and_Peer_review_Stages). International Journal of Education and Literacy Studies (IJELS), Volume 9, Issue 3, pp. 2-8. DOI: ://doi.org/10.7575/aiac.ijels.v.9n.3p.2
Ajao, O.G. (2005). Some reasons for manuscript rejection by peer-reviewed journals (://indexmedicus.afro.who.int/iah/fulltext/Some_Reasons_for_Manuscript_Rejection_by_Peer-Reviewed_Journals.pdf). Annals of Ibadan Postgraduate Medicine, Volume 3, Issue 2, pp. 9-12.
Bordage, G. (2001). Reasons reviewers reject and accept manuscripts: The strengths and weaknesses in medical education reports (http://lewisresearchlab.org/wp-content/uploads/2020/09/bordage01.pdf). Academic Medicine, Volume 76, Issue 9, pp. 889-896.
Byrne, D.W. (2000). Common reasons for rejecting manuscripts at medical journals: A survey of editors and peer reviewers (://citeseerx.ist.psu.edu/document?repid=rep1&type=pdf&doi=1ed046a2771ec81475f42015e1d7e70a3f310558). Science Editor, Volume 23, Issue 2, pp. 39-44.
Coronel, R., Opthof, T. (1999). The role of the reviewer in editorial decision-making (://academic.oup.com/cardiovascres/article/43/2/261/331122). Cardiovascular Research, Volume 43, Issue 2, pp. 261–264. DOI: ://doi.org/10.1016/S0008-6363(99)00177-7
Ehara, Sh., Takahashi, K. (2007). Reasons for Rejection of Manuscripts Submitted to AJR by International Authors (://www.ajronline.org/doi/epdf/10.2214/AJR.06.0448). American Journal of Raentgenology, Volume 188, Issue 2, pp. W113-W116. DOI: ://doi.org/10.2214/AJR.06.0448
Mcafee, R.P. (2010). Edifying Editing (://journals.sagepub.com/doi/epub/10.1177/0569434515626856). The American Economist, Volume 55, Issue 1, pp. 1-8. DOI: ://doi.org/10.1177/0569434515626856
McKercher, B., Law, R., Weber, K., Song, H., Hsu, C. (2007). Why referees reject manuscripts (://journals.sagepub.com/doi/epdf/10.1177/1096348007302355). Journal of Hospitality & Tourism Research, Volume 31, Issue 4, pp. 455-470. DOI: ://doi.org/10.1177/1096348007302355
Pierson, D.J. (2004). The top 10 reasons why manuscripts are not accepted for publication (://www.bumc.bu.edu/facdev-medicine/files/2012/05/Top-10-Reasons-Why-Manuscripts-Are-Not-Accepted-for-Publication.pdf). Respiratory Care, Volume 49, Issue 10, pp. 1246-1252.
Smith, M.U., Wandersee, J.H., Cummins, C.L. (1993). What's wrong with this manuscript?: An analysis of the reasons for rejection given by Journal of Research in Science Teaching reviewers (://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/tea.3660300207). Journal ofResearch in Science Teaching, Volume 30, Issue 2, pp. 209-211. DOI: ://doi.org/10.1002/tea.3660300207
Turcotte C, Drolet P, Girard M (2004). Study design, originality and overall consistency influence acceptance or rejection of manuscripts submitted to the Journal (://link.springer.com/article/10.1007/BF03018396). Canadian Journal of Anesthesia, Volume 51, Issue 6, pp. 549-556. DOI: ://doi.org/10.1007/BF03018396
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ АВТОРІВ НАУКОВИХ СТАТЕЙ ВІД ЄВРОПЕЙСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ НАУКОВИХ РЕДАКТОРІВ (EASE)
Рекомендації Європейської асоціації наукових редакторів (EASE) для авторів та перекладачів наукових статей, які будуть опубліковані англійською мовою, були розроблені у 2010 році, регулярно оновлювалися та поширювалися до 2020 року. Їх метою було надати прості, чіткі поради, спрямовані на підвищення ефективності міжнародної наукової комунікації. В них також звертається увага на такі етичні питання, як критерії авторства, плагіат, конфлікт інтересів тощо.
Дуже корисними є рекомендації авторам щодо написання статті, її публікації та спілкування з рецензентами, розроблені Барбарою Гастел та Робертом Деєм у книзі Як написати та опублікувати наукову працю.
СКАРГИ ТА АПЕЛЯЦІЇ
Під час розгляду скарг та апеляцій редакція журналу дотримується відповідних правил Комітету з публікаційної етики (СОРЕ)
Процедура розгляду
У разі подання скарг та/або апеляцій на рішення редакції застосовують таку процедуру розгляду.
• Будь-яку скаргу чи апеляцію насамперед розглядає головний редактор, який відповідає за журнал, та/або відповідальний редактор, який безпосередньо брав участь у редакційному процесі.
• Головний редактор видання може залучити до розгляду двох членів редакційної колегії, які мають відповідний досвід участі в редакційних колегіях інших видань і своїм досвідом та знаннями можуть допомогти у врегулюванні спору та належному з’ясуванні обставин, описаних у зверненні, а також належному застосуванні редакційної політики та правил публікаційної етики журналу.
• Якщо участь зазначених працівників редакції або безпосередньо їхні дії (або бездіяльність) є об’єктом оскарження, скаржник має звернутися до Редакційної ради Університету імені Альфреда Нобеля Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Скаргу розглядають на засіданні Редакційної ради університету за участі головного редактора та відповідального редактора видання.
Під час розгляду скарг та/або апеляцій варто дотримуватися таких правил:
• взаємоповаги до всіх учасників редакційного процесу, презумпції їхньої належної та добросовісної поведінки, поки не доведено інше;
• надання всім зацікавленим особам права викласти свої аргументи на підтримку або заперечення заявлених вимог;
• належного повідомлення учасників редакційного процесу щодо надходження та розгляду такого звернення, що стосуватиметься їхніх прав та/або інтересів;
• спрямування процесу врегулювання будь-якого спору через пошук компромісу та взаєморозуміння.
Скарга щодо наукової якості статті, наприклад, оскарження відмови у публікації
Оскарження відмови у публікації надсилається головному редактору е-поштою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. В апеляції автор має надати детальне обґрунтування з відповідями на зауваження рецензентів за пунктами.
Головний редактор розглядає аргументи авторів і рецензентів та ухвалює одне з таких рішень:
• відмовити заявникові через безпідставність вимог, викладених у зверненні;
• задовольнити вимоги, викладені у зверненні;
• звернутися до Редакційної ради Університету імені Альфреда Нобеля для розгляду звернення у зв’язку з неможливістю самостійно ухвалити остаточне рішення в редакції.
Скаржникові повідомляють про рішення з поясненням. Рішення щодо апеляцій є остаточними, і нові подання мають пріоритет над апеляціями.
Скарга щодо процедури розгляду статті (час розгляду тощо)
Головний редактор разом із відповідальним редактором та керівництвом Редакційної ради Університету імені Альфреда Нобеля розслідує справу. Скаржникові буде надано відповідний відгук. Результати розгляду справи буде враховано відповідними зацікавленими сторонами для вдосконалення редакційно-видавничих процесів.
Скарга на етику публікації, наприклад, на поведінку автора або рецензента
Головний редактор або відповідальний редактор мають дотримуватися рекомендацій Комітету з публікаційної етики COPE, Європейської асоціації наукових редакторів EASE та принципів публікаційної етики журналу. Головний редактор або відповідальний редактор може звертатися по консультацію до Редакційної ради Університету імені Альфреда Нобеля щодо складних справ.
Остаточне рішення про відмову у скарзі / апеляції не може бути скасовано чи оскаржено. Редакція не веде листування з авторами відхиленого рукопису після такого рішення.