Порядок рецензування рукописів статей, надісланих до редакції наукового журналу
"Alfred Nobel University Journal of Philology"
1. Рукопис наукової статті, що надійшов до редакції журналу, проходить попередню перевірку на відповідність формальним вимогам до публікаційних матеріалів (тематичний профіль журналу; структура; оформлення; наявність анотацій і ключових слів українською мовою, а також реферату статті англійською мовою у встановленому редколегією обсязі; бібліографія; відомості про автора, що містять контактну інформацію; завірена підписами всіх співавторів скан-копія бланку-згоди на публікацію матеріалу в журналі тощо) та некоректного запозичення чужого наукового матеріалу.
Про отримання статті, результати попередньої перевірки та її надання рецензенту відповідальний секретар повідомляє авторів електронною поштою. Якщо формальні вимоги до наданих у редакцію матеріалів не виконані, редколегія відмовляє у публікації наданих матеріалів «за формальною невідповідністю».
2. Усі матеріали, не відхилені в результаті попередньої перевірки, надсилаються двом рецензентам для обов’язкової незалежної наукової експертизи. Експертне рецензуванняпроводиться за принципом “double-blind peer review” (подвійного “сліпого” рецензування), коли ні автору не повідомляються імена рецензентів, ні рецензенти не знають імені автора. Як рецензенти запрошуються провідні фахівці в галузі, спорідненій до теми наданого матеріалу. Рецензентами можуть виступати кваліфіковані фахівці вітчизняних та зарубіжних закладів вищої освіти та наукових організацій. Рецензування триває від двох до чотирьох місяців, після чого редакція інформує авторів про рішення рецезентів, надсилаючи їм листа на електронну пошту.
3. Наукове рецензування рукописів повинно містити аргументовані відповіді рецензентів на наступні запитання:
1) чи відповідає зміст статті заявленій у назві темі?
2) чи містить наданий до публікації матеріал наукову новизну?
3) чи присутня у наданому матеріалі інформаційна новизна?
4) чи є ознаки некоректного запозичення або інші форми порушення автором принципів наукової етики та академічної доброчесності під час написання матеріалу?
5) чи виявлене практичне значення матеріалу?
6) чи відповідає матеріал вимогам до структури публікації, мови та стилю викладення, термінології, що використовується, наочності таблиць, діаграм, рисунків, правильності оформлення цитувань?
7) чи являє рецензований матеріал інтерес для читача журналу?
Рецензією є затверджена редколегією журналу анкетна форма, що передбачає відповіді на вказані запитання та розгорнуте кінцеве резюме з аргументацією наукової новизни та практичного значення матеріалу.
4. За результатами наукового рецензування рецензентом повинна бути надана одна з наведених нижче рекомендацій:
1) матеріал рекомендується до публікації в наданому варіанті (без зауважень);
2) матеріал рекомендується до публікації з можливим (на розсуд автора) врахуванням зауважень та побажань рецензентів;
3) матеріал рекомендується до публікації виключно за умови обов’язкового врахування автором зауважень рецензентів;
4) матеріал не рекомендується до публікації.
5. За результатами наукового рецензування автору надсилається рецензія, що містить перелік зауважень та пропозицій рецензентів з рекомендацією їх врахувати при доопрацюванні матеріалу та визначення умов публікації матеріалу (якщо вони є). За умови аргументованої незгоди автора з думкою рецензентів призначається додаткове рецензування, в якому враховуються думки усіх членів редколегії.
6. Не допускаються до публікації в науковому журналі:
– статті, опубліковані раніше в інших виданнях;
– статті, в яких не дотримані правила оформлення;
– статті, автори яких відмовляються від технічного доопрацювання статей;
– статті, автори яких не виконують зауважень рецензента або аргументовано не спростовують їх;
– подані повторно статті, які були раніше відхилені на підставі відгуків рецензентів.
7. Редакція журналу зобов’язана забезпечити виконання рецензентами умов конфіденційності будь-яких відомостей про рукопис, переданий для наукового рецензування. Не допускається обговорення рецензованого рукопису рецензентом з будь-якими третіми особами. До публікації матеріалів рецензенти не мають права використовувати або посилатися на рецензовані матеріали.